В Україні триває гостра суспільна дискусія навколо спеціальних пенсій для працівників прокуратури. Ці пенсійні виплати часто перевищують середні пенсії звичайних пенсіонерів у десятки разів. Крім того прокурори можуть виходити на пенсію в молодому віці, навіть у 29-30 років, за умови певного стажу чи інвалідності.
До цього додалася історія з виявленими минулоріч масовими фіктивними інвалідностями серед прокурорів, що і підігріло вимоги до реформування “кланових” привілеїв.
Але станом на січень 2026 року законопроєкт №12278, що передбачає призначення спецпенсій лише після звільнення з прокуратури та уніфікацію перерахунків на загальних підставах, залишається неухваленим у другому читанні попри рекомендації комітетів і заклики голови фінансовго комітету Ради Данила Гетманцева.
Чому хочуть зменшити прокурорську пенсію
7 січня 2025 року Гетманцев заявив: “156 тисяч гривень на місяць, або мільйон дев’ятсот тисяч на рік. Це – пенсія працівника прокуратури, який вийшов на пенсію у 29 років, а зараз йому 36. Він проживає у Швеції, щасливо проживає у Швеції, отримуючи таку пенсію. Це ганьба, що досі Верховна Рада у другому читанні не розглянула законопроєкт 12278 про скасування кланових прокурорських пенсій. Я вимагаю винести в зал цей законопроєкт”.
Ця історія стосується Дмитра Казака – одного з наймолодших обласних прокурорів в історії України. Народжений у 1989 році, він швидко зробив кар’єру: очолив Закарпатську обласну прокуратуру, а з 2022 до 2024 – Миколаївську. У 2024 році звільнився з органів прокуратури.
Ключовий скандал – рання пенсія. У 2018 році 29-річний Казак оформив інвалідність (II група), що за статтею 86 Закону “Про прокуратуру” дозволило претендувати на спецпенсію після лише 10 років стажу (замість 25). У 2022 році звернувся до Пенсійного фонду за перерахунком, таким чином пенсія, розрахована на основі його зарплати, становила близько 125 тис. грн плюс доплати.
У 2025 році спецпенсії обмежили коефіцієнтами, але 15 грудня 2025 Харківський окружний адмінсуд визнав це незаконним і зобов’язав ПФУ виплачувати Казаку повну суму – 156 692 грн на місяць (близько 1,9 млн грн на рік). Суд врахував навіть доплати, яких Казак фактично не отримував.
Після звільнення у 2024 році Казак з родиною переїхав до Швеції (не пізніше травня 2025). Звідти дистанційно виграв суд. Його пенсія перевищує середню шведську (близько 1973 євро), а пенсійний вік у цій країні – 63–67 років.
Цей випадок став прикладом “кланових” спецпенсій прокурорів, які викликають обурення на тлі війни та низьких звичайних пенсій (середня – приблизно 6 тис. грн). Гетманцев використав історію Казака для критики затягування законопроєкту №12278 про обмеження таких виплат (станом на січень 2026 – ще не ухвалений).
“Прокурори-інваліди”
Цей скандал з Казаком спалахнув на тлі іншого – про прокурорів з інвалідністю. Журналіст Юрій Бутусов минуого року оприлюднив інформацію, що на Хмельниччині 49-51 прокурорів, включно з обласним прокурором Олексієм Олійником, отримали II групу інвалідності через голову місцевої МСЕК Тетяну Крупу. Це дозволяло їм достроково виходити на пенсію за вислугою років (після 10 років стажу) у розмірі до 60-90% зарплати, плюс високі виплати – загалом мільйони гривень з бюджету.
Мотив не в ухиленні від мобілізації (прокурори мають бронь), а фінансовий: спецпенсія по інвалідності значно вища за звичайну. Скандал поширився на інші регіони, загалом виявили 523 прокурора з інвалідністю. Багато випадків пов’язані з корупцією в МСЕК, зокрема з Крупою, яку викрили з мільйонами доларів у готівці.
Наслідки були швидкими: генпрокурор Андрій Костін подав у відставку 22 жовтня 2024 року, взявши на себе політичну відповідальність. Президент Володимир Зеленський видав указ про реформу МСЕК – з 1 січня 2025 року їх ліквідували і запровадили нову систему оцінювання повсякденного функціонування людини (ЕКОПФО).
Перевірки тривали: МОЗ скасувало фейкові інвалідності, Офіс генпрокурора (під керівництвом Руслана Кравченка) направив справи до дисциплінарної комісії. Станом на листопад 2025 року звільнені 74 прокурори з ознаками фіктивної інвалідності, усунуті 66 прокурорів від адмінпосад, тривають 290 дисциплінарних проваджень і кримінальні справи. Деякі прокурори оскаржують рішення в судах і відновлюють статус.
Скандал призвів до кадрових чисток, реформи МСЕК та до законопроєкту №12278 про обмеження спецпенсій прокурорів.
Як нараховують пенсії прокурорам зараз?
Станом на січень 2026 року пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється статтею 86 Закону України “Про прокуратуру”.
Особливості цього забезпечення:
- Пенсія за вислугу років. Така існує для певних професій (прокурори, судді, військові, силовики), і її призначають не за віком, а за кількість відпрацьованих років у цій сфері. Для прокурорів – не менше 25 років. Можливе призначення пенсії без звільнення з роботи, тобто прокурор може отримувати пенсію паралельно із зарплатою.
- Розмір пенсійних виплат становить 60% від місячної заробітної плати, яку прокурор отримував безпосередньо перед виходом на пенсію. До цієї заробітної плати включаються всі види оплати праці: 1. посадовий оклад – основна частина зарплати залежно від посади; 2. надбавка за вислугу років – від 10% до 50% окладу залежно від стажу в прокуратурі (наприклад, понад 10 років – 30%, понад 25 років – 40%); 3. премії та інші заохочувальні виплати.
Саме ці складові (оклад + надбавка за вислугу + премії та доплати) формують базу для розрахунку пенсії.
- Пенсія по інвалідності. Для I або II групи – 60% зарплати за 10 років стажу в прокуратурі. Після реформи МСЕК (ліквідовано з 1 січня 2025 року) фіктивні інвалідності скасовуються, але спецумови для прокурорів зберігаються.
Що пропонує законопроєкт №12278?
“Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури” №12278 ініціювала народна депутатка Галина Третьякова, яка є головою комітету Верховної Ради з соціальної політики та захисту прав ветеранів, ще 02.12.2024. Верховна Рада прийняла його за основу в квітні 2025 року з другої спроби. Було багато правок та критики. Проте після доопрацювання він чекає на друге читання.
За даними пояснювальної записки до законопроєкту №12278, на сьогодні склалася унікальна ситуація: працівники прокуратури можуть призначати собі пенсію за вислугу років, продовжуючи працювати на своїх посадах. Це дозволяє їм отримувати одночасно і прокурорську зарплату, і пенсію, що фактично подвоює їхній дохід за рахунок бюджету.
Окрім цього, умови пенсійного забезпечення прокурорів в Україні неодноразово змінювалися, що призводило до різного необхідного стажу вислуги років залежно від періоду звернення: наприклад, до 30 вересня 2011 року вистачало 20 років (з них мінімум 10 на прокурорських посадах), з жовтня 2011 по вересень 2012 – 20,5 років, а з жовтня 2020 року і досі – 25 років (з мінімум 15 на прокурорських посадах), з щорічним поступовим підвищенням у перехідний період.
Розмір пенсії (зазвичай 60% від останньої заробітної плати, включаючи оклад, надбавки за вислугу та премії) також варіюється залежно від рівня зарплат на момент виходу на пенсію: прокурори, які завершили службу до повномасштабної війни, отримували значно менші виплати (базові оклади були нижчими, середні зарплати – 30–60 тис. грн), тоді як під час воєнного стану зарплати зросли (до 100–150 тис. грн і більше з доплатами), що автоматично підвищує пенсії для пізніших пенсіонерів. Усі ці фактори – змінювані “правила гри”, прив’язка до актуальної зарплати та індивідуальні надбавки – роблять нарахування пенсій прокурорам вкрай нерівномірним, залежним від дати виходу на пенсію та посади.
Це призвело до ситуації, коли:
- пенсії перераховувалися за різними механізмами;
- значна частина пенсій була встановлена або змінена за рішеннями судів.
Унаслідок цього сформувалася система, яка є складною, непрозорою та фінансово обтяжливою для державного бюджету.
Законопроєкт №12278 покликаний припинити цю практику. Пропонується внести зміни до кількох законів, зокрема до Закону України “Про пенсійне забезпечення”, “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та “Про прокуратуру”.
Ключові зміни законопроєкту про пенсійне забезпечення працівників прокуратури
- Пропонується, що пенсія за вислугу років призначатиметься лише після звільнення з органів прокуратури. І ще один пункт: обговорюється отримання спецпенсії лише після того, як прокурору виповнилося 65 років.
- Також пропонується орієнтуватися “єдині правила перерахунку пенсій”, це означає відмову від окремих спеціальних механізмів підвищення пенсій для прокурорів.
Законопроєкт запроваджує принцип, за яким:
- перерахунок пенсій прокурорам здійснюється за тими ж базовими показниками, що і для інших пенсіонерів;
- враховуються загальноекономічні чинники, зокрема зростання споживчих цін та середніх доходів населення;
- використовується формула, визначена Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (ст. 42). Таким чином, перерахунок залежить не від індивідуальних рішень чи статусу особи, а від об’єктивних економічних показників, визначених законом і застосовуваних до всіх пенсіонерів. Отже, прокурорські пенсії стають частиною загальної системи індексації, яка застосовується до всіх пенсіонерів в Україні.
Експерти та комітети про законопроєкт №12278: плюси та мінуси
До законопроєкту додана низка висновків, які виділяють як його переваги, так і недоліки. Серед плюсів:
- Економія бюджетних коштів. Комітет Верховної Ради України з питань бюджету (висновок від березня 2025) зазначає, що зміни сприятимуть зменшенню видатків державного бюджету на пенсії прокурорам (трансферти з бюджету на спеціальні пенсії). Мінфін підтверджує потенційну економію.
- Усунення несправедливості та привілеїв. Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів підтримує ідею єдиних правил перерахунку пенсій, скасування виплати пенсій працюючим прокурорам. Це, на їхню думку, робить систему справедливішою для інших пенсіонерів.
- Уніфікація та спрощення. Пропозиції щодо щорічної індексації на загальних підставах схвалюються як крок до стандартизації.
Критика та мінуси:
- Конституційні ризики. Головне юридичне управління вказує, що підвищення пенсійного віку для прокурорів (до 65 років для молодших, з переходом) може порушувати статтю 22 Конституції – заборону звуження існуючих прав. Звичайна пенсія за віком – з 60 років, а тут для спецпенсії вводиться вищий вік.
- Відсутність розрахунків. Суб’єкт ініціативи не надав фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій щодо компенсації видатків (порушення Бюджетного кодексу).
Окремо законопроєкт критикують за те, що він торкається інших питань, наприклад, запровадження “спеціального статусу” Пенсійного фонду та уніфікації пенсійного законодавства загалом, що виходить за межі питання прокурорських пенсій. Головне науково-експертне управління ВР висловило зауваження щодо структури та змісту документа вже після його доопрацювання: назва не відповідає змісту, бо включає норми, не пов’язані безпосередньо з прокурорами, – ці питання краще регулювати окремими законопроєктами.
Станом на січень 2026 року реформа спецпенсій для прокурорів ще не завершена: законопроєкт №12278, ухвалений за основу навесні 2025 року, готується до другого читання в парламенті. Він передбачає виплати лише після звільнення з посади та перерахунок на загальних правилах. Реформа системи інвалідності з 2025 року вже допомогла скасувати багато фіктивних статусів і провести чистки в прокуратурі. Водночас окремі судові рішення дозволяють зберігати високі пенсії, що підтримує дискусію про справедливість і економію бюджету.
